Як Маркес, тільки про час і пам'ять
Вероніка
2 травня 2026 19:04
Якщо порівнювати, то «Часосховище» Ґеорґі Ґосподінова мені лягло десь поряд із тими книжками, де реальність плавно перетікає у вигадку і ти вже не розумієш, де межа. Болгарський автор, лауреат, і це відчувається.
Сама ідея зачаровує. Уявіть місце, де люди зберігають свої спогади й можуть повертатись до них, коли накриває ностальгія. Такий собі прихисток для душі. Звучить просто, а копає глибоко: про пам'ять, про те, ким ми є без свого минулого, про втрату.
Стиль ліричний, місцями аж занадто, не для швидкого читання точно. Я брала маленькими порціями, бо хотілось посмакувати.
Кому зайде: тим, хто любить філософську сучасну прозу й не боїться книжок, де більше настрою, ніж подій. Книга українською, гарне видання, на полиці виглядає шляхетно. Я рада, що вона в мене є.
