Леся, яку в школі ми проґавили
Вероніка
30 квітня 2026 00:37
У школі Лесю Українку нам подавали так нудно, що я роками обходив її десятою дорогою. І ось випадково взяв «Думи і мрії» вже дорослим. Не повірите, наскільки інакше це читається, коли тебе ніхто не змушує.
Збірка вийшла ще аж 1899 року, а болить досі. Тут і про свободу, і про боротьбу, і про те, як це коли мрієш про краще, а навколо стіна. Лариса Косач-Квітка вміла кількома рядками сказати те, на що інші витрачають цілий роман.
Брав це видання українською мовою для себе, але вже знаю, що подарую племінниці на вступ. Класична українська поезія, яку треба перечитувати в різному віці, бо щоразу чуєш по-новому.
