Сміялася, а потім задумалась
Вероніка (Знаю про книги все)
24 листопада 2025 22:34
Читала «Конотопську відьму» Григорія Квітки-Основ'яненка ще зі шкільної програми, але тоді, чесно, нічого не зрозуміла. Перечитала зараз, дорослою, і це зовсім інша книжка.
Сотник, який топить жінок у ставку, щоб виявити «справжню» відьму. Заздрість, дурість, забобони цілого містечка. І все це з таким гумором та іронією, що місцями реготала вголос, а потім ловила себе на думці: а чи так вже й змінилися люди за двісті років?
Мова окрема насолода. Народні вислови, приказки, той соковитий старий український, який зараз майже не чуєш. Видання, що мені дісталося, ще й з ілюстраціями, вони чудово додають колориту тому Конотопу.
Якщо любите українську класику або хочете нарешті по-справжньому її відкрити для себе, не пожалкуєте. Невелика повість, а стільки в ній всього.
