Пн-ПТ: 10:00-18:00
Сб-Нд: Вихідний
Проза Тараса Прохаська правду досконало імітує. Зрештою, вона сама є правдою, якщо тільки мати силу сприймати буття так, як сприймає його Прохасько. Бо це надзвичайно болісне відчування, призвичаєння до нестерпності аж в такій мірі, що породжує легкість передсмертного марева. Це зосеред женість на найнез начніших змінах (тропізмах) довкілля, загос трення погляду, характерне хіба що для галюцинованої сві домості, проникнення в приховану натуру справ. Звід си - парадоксальне поєднання абсолютної свободи і непереборної приреченості, простоти і переусклад неності, задо волення і відрази.