Відгуки Три жінки

«Три жінки» Лізи Таддео я дочитала за два вечори і досі під враженням. Це не вигадка. Авторка кілька років спілкувалася з трьома реальними американками й переказала їхні життя так відверто, що місцями стає аж ніяково, ніби підглядаєш у чуже вікно.

Ліна намагається повернути собі бажання після холодного шлюбу. Слоан живе у відкритих стосунках і сама не до кінця розуміє, чи їй так добре. А історія Меггі взагалі болюча, бо там про підлітковий зв'язок з учителем.

Таддео не оцінює, не вішає ярликів. Вона просто показує цих жінок такими, як є, з усіма бажаннями й соромом. Документальна проза, але читається як роман.

Не скажу, що це легке чтиво. Але якщо хочете чесну розмову про жіноче, без рожевих окулярів, то варто.