Відгуки Володарі півночі. Володарі півночі

Якщо любите історичні романи в дусі «Останнього королівства», то Бернард Корнвелл точно свій автор. До речі, той самий серіал саме за цими книжками й знятий, тож хто дивився, той одразу впізнає героїв. «Володарі півночі» це третя частина «Саксонських хронік», де Утред Беббанбурзький, втративши майже все, повертається на північ із однією думкою: повернути собі рідну фортецю, яку в нього колись віроломно відібрали.

Дев'яте століття, сакси проти данів, християнство проти старих богів, і Утред десь посередині цього всього, бо народився саксом, а вихований був данами, і до кінця не належить ні тим, ні тим. Оця роздвоєність, як на мене, найцікавіше в ньому. Він і клянеться, і зраджує, і кохає, і мститься, і ти то захоплюєшся ним, то хочеш дати йому потиличника.

Бої Корнвелл пише так, що в мене аж долоні пітніли. Стіна щитів, бруд, кров, страх, нічого героїчно-причесаного. Але книга не лише про махаловку, тут повно політики, інтриг між дрібними королями, особистих драм і підлості.

І при цьому читається легко, не доводиться продиратися крізь складну мову. Я проковтнув том за кілька вечорів, а потім ще довго ходив під враженням, бо герої не відпускають. Окремо порадувало, що історична канва не вигадана з голови, відчувається, що автор добряче покопався в епосі.

Раджу всім, хто хоче добру історичну прозу українською і вже скучив за вікінгами, сагами й суворою північчю. Тільки попереджаю: затягує, і ви захочете всю серію.